М А Л Я Т К О

«Кращий спосіб зробити дітей хорошими – зробити їх щасливими»
Оскар Уайльд


Працюючи в дитячому садку я стараюся глибоко зрозуміти дитину, розібратися в закономірностях психічного розвитку, вікових особливостях та індивідуальних варіантах розвитку дитини, а також орієнтуюсь на психологію дорослих.
Основними функціями вважаю: спрямування педагогічного колективу на створення умов, які сприяють охороні психічного і фізичного здоров’я дітей, забезпечення їх емоційного благополуччя, самостійному та ефективному розвитку здібностей кожної дитини. На базі ДНЗ проводжу районні методичні об’єднання практичних психологів дошкільних навчальних закладів: “Корекційно – розвиваюча робота по розвитку емоційно особистісної сфери та попередження афективних проявів поведінки дошкільників», «Організація проектної діяльності в ДНЗ », « Зміцнення психічного здоров’я дошкільників шляхом упровадження сучасних технологій »


У своїй діяльності як і всі практичні психологи керуюся Конвенцією ООН про права дитини та вимогами Етичного кодексу психолога.
Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 27.08.2000р. за № 1/9-352 «Про планування діяльності і ведення документації практичними психологами (соціальними педагогами) закладів освіти» веду таку документацію:
а) план роботи на рік, що є розділом річного плану роботи навчально-виховного закладу;
б) щомісячний план роботи та тижневий графік роботи (складаю на основі річного плану);
в) журнал щоденного обліку роботи;
г) індивідуальні та групові картки психолого-педагогічного діагностування;
д) протоколи індивідуальних консультацій;
е) журнал проведення корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи;
ж) журнал психологічного аналізу занять.
Освітня проблема над якою я працюю:«Система роботи психофізичного розвитку дітей дошкільного віку» .
Мета:Збереження та зміцнення психофізичного здоров’я дітей.
Завдання:
1. Забезпечення сприятливих психологічних умов.
Проведення психодіагностики, консультування , профілактичної ,
корекційно – розвивальної, та відновлювальної роботи.
2.Об’єднання зусиль сім’ї та ДНЗ для психофізичного розвитку дітей
дошкільного віку
3.Пошук шляхів оптимізації навчально – виховного процесу.
4.Психологічна просвіта
Як відомо, одним із вагомих компонентів характеристики здоров'я є психічний стан дитини. Він складається з особли¬востей нервової системи, рівня розвитку психічних процесів та психічного стану малюка. Кожен прояв цих складових у ди¬тини дає здоров'ю плюс або мінус. Високий рівень збудже¬ності, тобто імпульсивності, тривожності, агресивності поси¬лає негативні імпульси увазі, уявленню, сприйманню.
Для попередження проявів невротичних станів у дитини батькам і педагогам потрібно вже в дитячому садку прищеплювати їй інтерес до всього, що відбувається навколо неї, формувати допитливість, прагнення до повноцінного життя, відволікаючи її від тенденцій замкнутості на увазі тільки до самої себе, на своїх відчуттях, проблемах.
При організації спільної роботи з батьками вихованців передбачаю різні форми взаємодії з ними: батьківські збори, консультації, бесіди, семінари, семінари-практикуми, майстер-класи, дні «відкритих дверей», показові заняття, інформаційні стенди, тематичні папки-пересувки, «скриньки» запитань і пропозицій.


Ефективність такої взаємодії досягається через реалізацію важливих завдань:
- забезпечення максимального використання виховного потенціалу педагогів і родини у формуванні особистості дитини;
- підвищення рівня психолого-педагогічної культури батьків, формування у них свідомого розуміння власної активної позиції у вихованні своїх дітей;
- заохочення батьків до участі в освітньому процесі на засадах рівності, партнерства і взаємоповаги;
- залучення батьків до створення належних умов для успішної життєдіяльності та розвитку дітей у сім’ї та дошкільному навчальному закладі.
Я вважаю, що забезпеченню своєчасного і повноцінного розвитку дитячої особистості з перших років життя сприятиме впровадження в педагогічний процес дошкільних навчальних закладів сучасних експериментально апробованих освітніх технологій. Зокрема, таких: «Психолого-педагогічне проектування взаємодії дорослого і дитини», яке неодноразово використовую у своїй роботі разом з колегами. Я переконалась, метод проектів допомагає створювати умови для особистісного зростання кожної дитини з урахуванням її нахилів, здібностей, індивідуальних психічних та фізичних особливостей. Тому протягом двох років у навчально-виховному процесі використовуємо метод проектів. Впроваджуємо у практику як короткотривалі так і довготривалі проекти, в межах однієї групи та в межах закладу, такі як : « Для чого потрібна безпека?» «Чи потрібна праця?», «Як здоров’я хочеш мати - про здоров’я треба дбати», «Дивосвіт казки», «Формуємо майбутнього патріота».
Казкотерапія є дієвим методом який я широко використовую у роботі як з дорослими, так і з дітьми. Зважаючи, що для дітей найважливішим у казці є чарівність подій, що відбуваються, можна вважати, що казкотерапія для дитини – це процес удосконалення внутрішньої природи і світу навколо.
Казкотерапевтична практика будується на використанні п’яти видів казок (за Т.Д. Зінкевич-Євстігнєєвою):художні казки,дидактичні казки,психотерапевтичні казки,психокорекційні казки,медитативні казки .
Використовую казкотерапію у трьох ключових напрямках: діагностуючому (для визначення характерних особливостей стану і настрою дитини), впливаючому (корекція і терапія) і розвивальному (засвоєння нових знань, формування уявлень). Фактично будь-який вид казки може бути відповідно у кожному напрямку або у всіх одразу.
Використання казкотерапії дійсно цікавий і доцільний засіб виховання дітей. Він має широкий спектр впливу, в першу чергу на психічне здоров'я дитини, особливо якщо педагогічна система передбачає використання всіх видів терапевтичних казок.

Впроваджуючи в практику ігротерапію зробила висновок про те, що за допомогою гри можна навчити дітей правильно будувати діалог, впливати на психіку малюків.
Таким чином погоджуюсь з думкою С. Л. Рубінштейна, що гра, нарівні з казкотерапією, стала кращою «практикою розвитку» для всіх дітей, незалежно від розумових і фізичних можливостей. У грі дитина починає гнучкіше мислити, вчиться ухвалювати самостійні рішення і вести діалог з тими, що оточують.
Основною, найдоступнішою і ефективнішою ігровою терапією вважається ролева. Всі наші дітки люблять давати лялькам, іграшкам імена реальних людей, які їх оточують, найчастіше, своєї сім'ї. Будуючи свій власний будиночок, дитина підказує ті речі, які йому не вистачає в реальності, або говорить про свої страхи і комплекси.
Мало з'ясувати проблему – за допомогою ігрової терапії можна підказати крихті правильну поведінку, пояснити певну ситуацію або навіть вилікувати психотравму, що тільки зароджується. Адже з віком наші «жахи дитинства» приймають непоправні загострені форми, хоча позбавитися від них реально до 4-х років від народження.
Багаторічні спостереження і досвід показали, що гра в пісок позитивно впливає на емоційне самопочуття дітей і дорослих і є прекрасним засобом для розвитку і саморозвитку дитини.
Основний принцип ігор на піску — це створення стимулюючого середовища, в якому дитина відчуває себе комфортно і захищено і може проявити творчу активність. Для занять з дітьми я підбираю завдання і ігри в казковій формі. При цьому я повністю виключаю негативну оцінку дій і результатів дитини і прагну максимально заохочувати фантазію і творчий підхід.
Реалізація цих принципів дозволяє підсилити позитивну мотивацію до занять і особову зацікавленість дитини в тому, що відбувається.
Використовую ТРВЗ, роблю наголос на розкритті творчих здібностей дитини, на розвиток її уяви, фантазії, засобами мистецтва.
Застосовуючи різноманітні ігри, казки, тексти і методичні прийоми навчаю ма¬лих аналізувати конкретну ситуацію і знаходити шляхи її розв'язання. Як відо¬мо, в дошкільному віці дитина одержує 90 відсотків необхідної їй інформації, і важливо не упустити цей момент: дати установку на саморозвиток, закласти гідну мету і зорієнтувати на шляхи її до¬сягнення.
Варто дати можливість дітям виявити свої почуття, показати себе, донести своє власне бажання світу, знищивши рамки, які ставлять перед ними дорослі!
Корекційно-розвивальні заняття скла¬даю з вправ (творчого, наслідувально-виконавчого й проблемного характеру), ігор, етюдів, психокорекційних казок і по¬дальшого їх обговорення з малятами та вправ на релаксацію, використовую мультимедійні презентації.
Користуючись нагодою хочу подякува¬ти усім авторам психокорекційних казок, презентацій , які я використовую в щоденній роботі з ма¬лятами.
Я прагну, щоб дошкільнята володіли на¬вичками самоконтролю негативних емо¬ційних станів, а також вміли саморозслаблятися й знімати психом'язове напруження, тим самим сприяти ство¬ренню сприятливої психологічної атмо-сфери в групі. Моя робота спрямована також на розвиток позитивних рис харак¬теру, розвитку пізнавальних здібностей й потенційних можливостей дитячої особистості.
Отже робота психолога – це постійний пошук, постійне вдосконалення, постійний креатив. Працюючи практичним психологом сім років, я з року в рік переконуюся, що не варто підганяти себе під певний шаблон, порівнювати з іншим. Завжди слід усвідомлювати власну особисту цінність і унікальність.